На великі екрани вийшов байопік режисера Роман Бровко «Заборонений» — історія життя і боротьби Василя Стуса. Фільм переносить нас у 1965 рік: молодий поет Василь Стус не може миритися з безправним становищем українців у Радянському Союзі та кидає виклик тоталітарній системі. Він говорить про те, про що мовчать мільйони. Незважаючи на постійний тиск і погрози, Стус не припиняє боротьбу навіть у засланні. Реальна історія нескореного поета, історія кохання і зради, людської гідності та підлості.
Картина розповідає про головні події в житті Василя Стуса — знайомство і стосунки з дружиною, значення художниці Алли Горської у долі поета, його спроби захистити українську мову і свободу мислення в умовах комуністичної імперії. Саме з виконавицею ролі Горської, акторкою Кариною Шереверовою, ми поговорили про те, чим історія Стуса перегукується з теперішнім та що з тоталітарного минулого досі є в сучасній Україні.
Актриса Карина Шереверова з онукою художниці Алли Горської Оленою Зарецькою на прем'єрі картини «Заборонений»
- Чому історії про Стуса та Горську актуальні зараз?
«Алла Горська і Василь Стус – це люди, які йшли проти системи, боролися із нею, і,звичайно, ці постаті є актуальними на сьогодні, бо часи змінилися, а боротьба з радянським режимом і досі триває. Якщо проводити паралелі, то перше, що спадає мені на думку – це Олег Сєнцов – політичний в’язень, який, як і Василь Стус, не зламався і не скорився».
- Що саме з тоталітарного минулого досі є в сучасній Україні?
«Алла Горська – персонаж, якого я, Шереверова Карина, зіграла у стрічці «Заборонений». Почну з того, що коли отримала сценарій, про Аллу Горську я не знала та не чула раніше. Після того, як я прочитала сценарій, я була настільки захоплена Горською, що відразу почала шукати інформацію про неї, про Василя Стуса, про дисидентів-шістдесятників. А познайомившись ближче з її життям та долею, я була надзвичайно вражена – мене настільки захопила її історія. Пам’ятаю, як у мене загорілися очі, так сильно я хотіла її зіграти. Звичайно, я розуміла, що це буде досить складно. Мені доведеться грати персонажа, який реально існував, жив. Для мене як для акторки ця роль стала справжнім викликом. Готуючись до зйомок, я відчувала, що виходжу із зони власного комфорту. Але тим цікавіше було для мене саме вибудовування та виконання цієї ролі – я ніколи не шукаю легких шляхів, завжди беруся за складні задачі, адже без цього не зможу розвиватися як акторка. На рахунок того, ким була Алла Горська: вона – українська художниця, дисидентка, активна учасниця правозахисного руху в роки шістдесятництва. Її, власне, так і називали – «душею українського шістдесятництва». Вона була енергійною, рішучою жінкою, сильною, сміливою: вона нікого і нічого не боялася, навпаки, боялися її. Вона, як і Василь Стус, йшла проти системи. Друзі її згадують як людину, яку неможливо було зупинити, підкорити чи зламати. Її можливо було лише вбити, що з нею і сталося. Алла Горська була лідером, у неї було багато друзів. А ще вона була прекрасною художницею, матір’ю, дружиною та подругою. Вона завжди підтримувала, могла підставити своє плече, активно допомагала дисидентам: писала листи протесту проти незаконного їхнього ув’язнення, листувалася з ними, допомагала їм матеріально. Це дуже цікава постать, і мені здається, що вона заслуговує окремого повнометражного фільму, адже я впевнена, що її історія зачепила б багатьох».
- Чим захоплює героїня Алла Горська?
«Постать Алли Горської мені дуже імпонує, адже такі люди, як вона – це люди непохитні, незламні. Вона померли, аби зараз в українського народу було право на рідну мову, на свободу слова, на власну культуру та історію. Алла Горська та Василь Стус – це величезна частина нашого минулого, а без минулого, як ми знаємо, немає і майбутнього».
Фото: прес-служба
